У рамках громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» ми проаналізували діяльність депутатів Київської міської ради, спрямовану на заходи щодо боротьби з пандемією коронавірусу.
Оскільки онлайн засідання для депутатів раніше не були передбачені ані законами, ані регламентами, обранці, не дивлячись на загальний обов’язок не збиратися більше двох осіб та додержання соціальної дистанції, повинні все ж таки збиратись разом для прийняття законних та ефективних рішень, направлених на протидію пандемії.
Розгляду питань організації боротьби з коронавірусом в місті Києві було присвячене позачергове пленарне засідання Київради, що відбулось 26 березня 2020 року.
Зі 120 депутатів на відкритті пленарного засідання зареєструвався 71 депутат: “Солідарність” – 26, “Київська команда” – 10, “Єдність” – 10, “Батьківщина” – 6, “Свобода” – 9, “Самопоміч” – 2, позафракційні – 8.
Мер Києва Віталій Кличко у своїй промові на початку засідання задав загальний напрямок руху для депутатів, зазначивши, що найголовніше – це переглянути кошторис міста з урахуванням витрат на боротьбу з розповсюдженням коронавірусу та направити більше коштів на медичну сферу, бо ситуація погіршується.
Але попри нагальну потребу сконцентруватись на вирішенні питань медичного забезпечення протидії коронавірусу, для розгляду депутатам пропонувалось 11 питань порядку денного. І, як зазначив колишній мер Олександр Омельченко (“Єдність”), тільки два з них безпосередньо стосувалися вирішення медичних проблем та забезпечення фінансування протидії коронавірусу в місті Києві. Але депутатський корпус до його слів не прислухався та вирішили розглядати й інші «непандемічні» питання.
Взагалі зазначене засідання Київради можна назвати найбільш суперечливим, оскільки під час його проведення відбувалися численні відступи від Регламенту Київради, питання розглядались без доповідей та обговорень, розгляд одного питання переривався для розгляду іншого питання тощо.
Коронавірус найголовніший, але не зовсім
Спочатку, без затвердження порядку денного позачергового пленарного засідання, депутатам було нав’язано розгляд питання про внесенням змін до деяких рішень Київської міської ради щодо проведення пленарних засідань Київської міської ради та її органів в режимі онлайн.
І це не дивлячись на те, що депутати звертали увагу на недостатній рівень підготовки цього питання і можливість у подальшому зловживання можливістю організації онлайн голосування. Про це говорили Юрій Сиротюк (“Свобода”), Олександр Омельченко (“Єдність”), Сергій Гусовський (“Київська команда”) та інші.
Під час голосування не підтримали у той чи інший спосіб проведення онлайн засідань Київради 17 депутатів: Віталій Павлик (Єдність), Олег Бондарчук, Володимир Бохняк, Михайло Буділов, Олег Гелевей, Іван Картавий, Петро Кузик, Ігор Мірошниченко, Володимир Назаренко та Юрій Сиротюк (“Свобода”), Віктор Яцик (“Самопоміч”), Ольга Веремеєнко (“Батьківщина”), Прохор Антоненко, Святослав Кутняк, Сергій Римаренко, Сергій Паладій та Ваган Товмасян (позафракційні).
Наступним депутати взялися розглядати питання “Про внесення змін до міської цільової програми “Здоров’я киян” на 2020-22 роки”. Це питання не стосувалося боротьби з коронавірусом, але стосувалося питання допущених порушень на 83 млн грн при прийнятті цієї програми, оскільки включення до програми розділу щодо стоматологічної допомоги, витратних матеріалів не відповідає діючому законодавству. Тож пропонувалося ці порушення виправити, а заодно і вирішити питання скорочення переліку медичних послуг.
Цікавим розгляд цього питання був і завдяки депутатам, які виступали та задавали питання. Так, у своєму виступі депутат Алла Шлапак (“Єдність”) обурювалась, чому контроль за виконанням програми “Здоров’я киян” покладений на постійну комісію з питань власності. Але ніхто з присутніх на пленарному засіданні керівників міста та Київради так і не зміг пояснити, з яких причин це відбувається.
Потім до розгляду депутатам пропонувалося питання, теж не пов’язане з епідемією коронавірусу. Це був проєкт рішення про внесення змін до Міської цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017-21 роки.
Не дивлячись на попередження депутатів з боку Юлії Лобан (“Київська команда”), що ця програма не була підтримана на профільній постійній комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту, депутати без доповіді по цьому питанню і організації повноцінного обговорення прийняли рішення.
І наступне питання порядку денного також не було пов’язане з епідемією коронавірусу. Депутати почали розглядати проєкт рішення “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 18 грудня 18-го року “Про затвердження міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам” 2019-21 роки”.
Розгляд цього питання також відбувався без доповіді та належного обговорення. А поспіх, з яким готувалося це рішення, може проілюструвати обурення Алли Шлапак (“Єдність”), яка, напевне як і інші депутати, не розуміла, що означає закупівля мобільних систем екстреного сповіщення з абонентською підтримкою на 28 млн грн.
Але цього дня депутати, мабуть, були не налаштовані вникати у тонкощі питань, що розглядаються, та підтримали цей проєкт рішення.
Ще одне питання, яке було поставлене на розгляд, також не було направлене на вирішення нагальних проблем протидії епідемії коронавірусу. Це проєкт рішення за поданням Київського міського голови “Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва”.
І знову була відсутня доповідь і було попередження від депутата стосовно неналежної підготовки проєкту рішення. На цей раз Михайло Буділов (“Свобода”) наголошував, що прийняття цього проекту рішення призведе до величезних невиправданих втрат бюджету.
Але депутати знову не прислухались до голосу свого колеги та прийняли проєкт.
Наступні питання депутати також розглянули у “турборежимі” та прийняли по них рішення. Це були проєкти рішень, які також знаходяться далеко від протидії коронавірусу: “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 18 грудня 2018 року “Про затвердження Міської цільової програми розвитку інформаційно-комунікативної сфери міста Києва на 2019-21 роки” та “Про внесення змін до Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019-23 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 14 листопада 19-го року № 222/7795”.
Що важливіше для депутатів: здоров’я киян чи політичні амбіції?
Нарешті під вечір депутати дійшли до найголовнішого документу, про який говорив мер. Це проєкт про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12 грудня 2019 року “Про бюджет міста Києва”.
Враховуючи важливість питання, депутати спочатку намагалися розглядати його без порушень регламенту.
Щоправда, чомусь питання доповідав не голова бюджетної комісії Андрій Странніков (“Солідарність”), а перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. З його доповіді депутати дізналися, що Верховна Рада України зменшила дохідну частину бюджету міста Києва на суму більше 1,6 млрд грн. Відтак, місту і депутатам потрібно перерозподілити майже 900 млн грн на заклади здоров’я, 700 млн грн – на фінансову підтримку комунальних підприємств транспорту тощо.
Цікавою виявилась пропозиція збільшити видатки на компенсацію пільгового проїзду на 300 млн грн, у той час коли київська влада усіма силами намагається забезпечити самоізоляцію киян.
Юрій Сиротюк (“Свобода”) зазначив, що такі положення мають бути прибрано, тому що це явно корупційна норма.
А голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту та фаховий лікар Олег Гелевей (“Свобода”) у своєму виступі попередив міського голову, що місто не готове для втілення рекомендацій ВООЗ, зокрема щодо перепрофілювання лікарень в інфекційні.
Але у процесі розгляду питання бюджету стало відомо, що проєкт змін до бюджету неможливо розглянути без попереднього розгляду ще одного проєкту рішення – “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-20 роки”.
Отже, депутати, не розглянувши попереднє питання бюджету перейшли до розгляду іншого питання – програми економічного і соціального розвитку міста Києва.
І тут була справжня битва.
Деякі депутати захищали положення програми і відповідні видатки з бюджету на райони міста, в яких вони обиралися. Адже попередньо бюджетна комісія рекомендувала такі видатки скоротити як не нагальні. І знов-таки Юрій Сиротюк (“Свобода”) зазначав, що треба прибрати ті пункти, які явно не стосуються боротьби з коронавірусом. Але з ним не були згодні ряд депутатів.
Так, Віктор Грушко (“Солідарність”) пропонував не знімати майже 9 млн грн з реконструкції центрального теплового пункту на його окрузі, а зменшити кошти на придбання житла для окремих категорій громадян у тому числі медиків, соціальних працівників, учасників АТО та інших.
Людмила Костенко (“Солідарність”) пропонувала не зменшувати видатки на реконструкцію підземного пішохідного переходу на її окрузі.
Лариса Дегтярьова (“Солідарність”) пропонувала від групи депутатів зберегти витрати на районні заходи у сумі близько 30 млн грн за рахунок зменшення коштів на придбання житла для окремих категорій громадян. Ця правка не підтримувалась депутатами два рази, щоправда, на третій змогла зібрати необхідну кількість голосів.
Чи готові депутати порушувати законодавство?
Але найбільше відзначились Алла Шлапак (“Єдність”) та Владислав Михайленко (“Солідарність”). Спочатку Алла Шлапак стала на захист коштів що виділяються університету Грінченка і наполягала на зменшенні суми, яка знімається з фінансування будівельних робіт в університеті. А потім вона разом з Владиславом Михайленком проголосували за підтримку цієї пропозиції.
Нагадаємо, що Алла Шлапак є доцентом кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти цього університету, а Владислав Михайленко – членом Наглядової ради університету. Відтак у діях цих осіб, ймовірно, є ознаки порушення чинного законодавства щодо дій в умовах конфлікту інтересів. Тож подивимось, як відреагують на ці факти у Київраді та НАЗК.
Після задоволення побажань депутатів щодо залишення коштів на їх округах, депутати у швидкому темпі проголосували за зміни до програми соціально-економічного розвитку. А потім так само швидко повернулись до розгляду змін до бюджету й прийняли їх. Законність таких дій, вірогідно, може буде предметом для прискіпливого розгляду правоохоронних органів.
Проти так званого «протипандемічного» бюджету не проголосував жоден з депутатів, але утримались або не брали участь у голосуванні шість депутатів: Ірина Никорак та Максим Шкуро (“Солідарність”), Юрій Сиротюк (“Свобода”), Віктор Яцик (“Самопоміч”), Прохор Антоненко та Святослав Кутняк (позафракційні).
Наприкінці пленарного засідання депутати розглянули у “турборежимі” ще два питання, які не стосуються боротьби з коронавірусом. Перше – проєкт рішення “Про внесення змін до рішення Київської міської ради “Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва”. І друге – проєкт рішення “Про внесення змін до рішення Київської міської ради “Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва” та “Про затвердження параметрів громадського бюджету на 2021 рік”.
Після цього пленарне засідання було закрите.
Як депутати допомагають місту у боротьбі з коронавірусом?
Слід відмітити, що ряд місцевих депутатів допомагають у боротьбі з пандемією коронавірусу за власний рахунок. Так, група депутатів Київради, до якої увійшли Костянтин Яловий, Володимир Яловим, Олександр Бродський, Вячеслав Бродський, Андрій Задерейко, Вадим Іванченко, Дмитро Калініченко, Сергій Кримчак, Юрій Курінний, Олексій Новіков, Віталій Павлик, Павло Тесленко, Алла Шлапак та Роман Ярошенко, – об’єдналися для підтримки медиків і зібрали кошти та придбали 500 захисних костюмів багаторазового використання та 130 захисних комбінезонів, 54000 пар рукавичок, 1200 окулярів, 1000 респіраторів FFP2 та 250 літрів антисептику, які передали до 10 опорних столичних лікарень.
Також депутати Київради об’єднуються між собою, не дивлячись на партійну та фракційну приналежність, для надання допомоги людям похилого віку та іншим особам, що знаходяться в групі ризику.
А депутат Київради Володимир Гончаров та керована ним мережа гіпермаркетів “Епіцентр” передали місту 100 тис. масок, з яких 50 якраз було направлено на екстрену медичну допомогу.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Інтегріті ЮА».
