Наш телефон 0732391216
ПІДТРИМАТИ

«Самопоміч» зникла з Київради: може, депутати нарешті читатимуть антикорупційне законодавство?

Несподівано для мешканців столиці і всієї України фракція Об’єднання «Самопоміч» 11 вересня оголосила про саморозпуск. ГО «Інтегріті.ЮА» спробувала розібратись в скандалі, який відкривав новий політичний сезон. 

Нагадаємо, що наприкінці серпня Об’єднання «Самопоміч» висунуло обвинувачення депутатам, які входять до її фракції в Київраді, у тому, що вони голосували за майнові питання, пов’язані з інтересами колеги по фракції, адвоката і співзасновника однієї із авторитетних юридичних компаній України «Ілляшев та  партнери» Романа Марченка. Обвинувачення були висунуті самому Роману Марченку у застосуванні незаконних схем отримання земельних ділянок. В результаті Об’єднання «Самопоміч» оголосило про початок процедури відкликання всіх депутатів, які голосували за корупційне рішення. Чотирьох депутатів фракції Сергія Гусовського (голова фракції), Олексія РуденкаСергія Харчука і Вадима Васильчука було виключено з партії. Матеріали розслідування обіцяли передати у НАБУ і НАЗК.

«Інтегріті.ЮА» звертає увагу на кілька суттєвих обставин, які залишились поза увагою широкого кола громадськості, а саме: дії депутатів, які приймають рішення в умовах конфлікту інтересів та превентивна антикорупційна робота органів Київради під час підготовки нею рішень для схвалення.

Треба нагадати, що Законом України «Про запобігання корупції»  встановлюються два види конфлікту інтересів – потенційний і реальний. Потенційний конфлікт інтересів — наявність у чиновника, а в даному випадку – депутата, приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові чи представницькі повноваження. Такий приватний інтерес може вплинути на об’єктивність чи неупередженість при прийнятті особою рішень. Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Що таке «приватний інтерес» депутата?

Закон встановлює, що приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Тобто, у разі якщо виключити вірогідність майнового інтересу у вигляді сплати грошей за результати голосування депутатів, які підтримали рішення Київради в інтересах Романа Марченка, у решти депутатів фракції вбачається приватний, тобто немайновий інтерес. Він зумовлений дружніми або внутрішньофракційними інтересами, що виникли у зв’язку із членством у фракції «Самопоміч» у Київраді. При цьому цей конфлікт є реальним, оскільки приватний інтерес безпосередньо впливає на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень при голосуванні.

Закон України «Про запобігання корупції» прямо забороняє депутату вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів. А Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, депутати фракції «Самопоміч», а не тільки Роман Марченко, порушили  вимоги щодо повідомлення про наявність у них реального конфлікту інтересів, а депутати, що голосували «за» рішення Київради зі спірних майнових питань Марченка – ще й вимоги щодо не вчинення дій та не прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Як мали вчинити депутати?

Законом України «Про запобігання корупції» передбачена можливість надання Національним агентством з питань запобігання корупції роз’яснень з питань існування конфлікту інтересів у конкретних випадках до вчинення певних дій, тобто до голосування. Щоправда, повноваження з надання таких роз’яснень покладено на територіальні органи НАЗК, які досі не створені. Тобто, у випадку наявності всередині фракції суперечки щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів у депутатів фракції, перш за все необхідно було звернутись до НАЗК за отриманням роз’яснення, чого не було зроблено.

Законом України «Про запобігання корупції» передбачається можливість визнання у судовому порядку незаконними рішень Київради у зв’язку з порушеннями вимог Закону при їх ухваленні.

Разом з тим, ні депутати фракції, які заявляли про порушення, а ні керівництво партії не вчинило жодних дій на відновлення законності у судовому порядку. Це свідчить або про низьку обізнаність депутатів із антикорупційним законодавством, або про перетворення ситуації на чергову спробу самопіару на фоні боротьби з корупцією. Бо як ще пояснити ситуацію, за якою замість вчинення встановлених законодавством дій, контрольна комісія політичної партії готує детальний висновок щодо виявлених порушень, якій при мінімальному доопрацюванні мав би стати заявою до суду.

Що не так в Київраді?

Жодна фракція чи експерт не звернули увагу на відсутність акценту і спроби визнати низький рівень підготовки документів підрозділами Київради, які опрацьовували та готували рішення зі спірного питання. Як відомо, будь-який проект рішення Київради проходить досить складний процес підготовки та узгодження. І на цьому етапі повинні бути враховані неузгодження та оцінені корупційні ризики і їх наслідки.

Зафіксувавши багаточисельні порушення, досить дивним виглядає ситуація, що ніхто з депутатів не ініціював внутрішню перевірку або службове розслідування стосовно процесу підготовки рішення Київради. Це відповідало б закону і сприяло виявленню умов і причин, що спричинили правопорушення. Чи може, «здібності» апарату Київради з підготовки «потрібних» рішень можуть знадобитись у майбутньому?

Кейс Самопомочі виявив серйозні негаразди із запобіганням корупції серед місцевих депутатів 

Як вказують наші спостереження випадок учасником якого стали депутати фракція Самопомічі в Київраді не поодинокий. Так, під час пленарного засідання 6 червня депутати БПП “Солідарність” проголосували за рішення про передачу ТОВ “ПРОТАС” земельної ділянки розміром 0.2083 га. Одним з чотирьох бенефіціарів даної компанії є депутат Київради, член фракції БПП “Солідарність”, Конобас Максим Петрович.

У 2017 році Національне агентство із запобігання корупції побачило ознаки порушень законодавства у шести депутатів Київради — Іллі Сагайдака, Сергія Майзеля, Юрія Крикунова, Максима Шкуро, Валентина Мондрієвського й Ганни Старостенко (всі — фракція Солідарність). У НАЗК наголошували, що у названих депутатів може бути конфлікт інтересів через те, що вони одночасно є чиновниками і членами / головами постійних комісій міської ради.

За інформацією ЗМІ, у грудні 2016 року за сприяння члена земельної комісії, депутата Київради Тетяни Меліхової її донька, Катерина, отримала 10 соток землі в Подільському районі Києва.

У квітні 2016 року депутат Київради від БПП “Солідарність” Юрій Зубко, член земельної комісії Київради і керуючий справами ПАТ “ХК “Київміськбуд”, приховав конфлікт інтересів при голосуванні за звільнення від сплати пайової участі ПАТ “ХК “Київміськбуд” на суму 10,4 млн грн. За це рішення, також проголосували депутати фракції БПП “Солідарність”.

Отже, й на сьогодні питання недопущення та врегулювання конфлікту інтересів в сфері депутатської діяльності Київрадою в належний спосіб не вирішується і ми надалі будемо свідками порушень закону з боку депутатів та структурних підрозділів Київради.

Можна було б на цьому і закінчити аналіз ситуації навколо фракції Самопоміч, але Інтегріті.ЮА вважає за необхідне відмітити роль НАЗК та Верховної Ради України у існуванні проблем із наявністю конфлікту інтересів у депутатському корпусі в цілому.

Як вже відмічалось, досі не створені територіальні органи НАЗК, які мають повноваження із розгляду запитів щодо наявності конфлікту інтересів. Напевно, НАЗК, яке відповідно до законодавства формує державну антикорупційну політику повинно більш наполегливим у цьому питанні.

Також, проблему у неналежному врегулюванні конфліктів інтересів у депутатському корпусі становить законодавча прогалина, для вирішення якої НАЗК досі не запропонувала жодних змін.

Мова йде про Закон України «Про запобігання корупції», якими передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої  влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

На сьогодні відсутні належні законодавчі механізми щодо правил врегулювання конфлікту інтересів в діяльності місцевих депутатів, а тому проблеми запобігання і врегулювання конфлікту інтересів будуть тільки посилюватись з часом.

Треба зазначити, що регламент Київради, у відповідності до якого організована її діяльність, все ж таки містить низку положень щодо недопущення конфлікту інтересів. Проте, ці положення не виконуються належним чином і є декларативними. У цьому як раз провина керівництва Київради та постійної комісії Київради, до функцій якої належать питання запобігання корупції.

Що робити далі?

І знову потрібні законодавчі зміни.

По-перше, НАЗК має запровадити єдині правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності місцевих депутатів.

По-друге, це навчання депутатів та їх помічників з питань недопущення та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції.

По-третє – Київрада має призначити і провести, за участю громадськості, службове розслідування з питань встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, пов’язаних з конфліктом інтересів депутатів. Впевнені, що розслідування принаймні ситуації щодо фракції «Самопоміч» дозволить виявити випадки сприяння ухваленню незаконних рішень, пов’язаних із земельним фондом територіальної громади і в діяльності інших політичних сил, встановити роль структурних підрозділів Київради у цьому процесі.

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись:

На сайті організації

В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»:

В соціальній мережі Facebook

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Києві звертайтесь до: ГО «Інтегріті ЮА», e-mail info@integrityua.org.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Інтегріті ЮА».

Leave a reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *