Аналітичний звіт за результатами моніторингу діяльності депутатів Київської міської ради за другий рік повноважень

Вступ та методологія

Про «Атестацію депутатів місцевих рад»

Результати чисельних громадських моніторингів свідчать про багатоскладовість проблеми невисокого рівня відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності виборцям депутатів місцевих рад, найбільш небезпечним наслідком якої є низький рівень довіри громадян до представницьких інститутів, в тому числі, до місцевих рад.

Однією з основних складових проблеми є базова непоінформованість виборців, як через неефективне використання доступних для місцевих депутатів каналів комунікації, так і через незабезпечення доступу до такої інформації для виборців з боку депутатів. Незабезпеченість в необхідному обсязі інформацією про діяльність місцевих депутатів призводить до зниження рівня прозорості реалізації ними своїх функцій, доброчесного використання владних повноважень так серйозного зниження рівня підзвітності виборцям. Окрім того, попередній досвід реалізації кампаній громадських моніторингів реалізації повноважень місцевими депутатами, який має Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» свідчить ще й про невиконання обов’язків, покладених на депутатів місцевих рад профільним законодавством.

Практичними складовими проблеми є недоступність для громадян офіційної інформації про депутатів, неналежна практика проведення прийомів громадян, відсутність практики інформування про свою діяльність з боку депутатів, або ж формальне інформування без двосторонньої комунікації, невідповідність діяльності депутатів антикорупційним стандартам (розкриття для широкого загалу інформації про статки, оприлюднення інформації про приватні інтереси та врегулювання конфлікту інтересів за його з’ясування), відсутність підзвітності або лише формальна підготовка звітності, про яку переважна більшість громадян залишається необізнаним.

З боку самих депутатів загальний низький рівень відповідальності перед громадянами, часто виправдовується громадським характером представницьких функцій: відсутністю платні за виконання законних обов’язків (відвідування пленарних засідань сесій, засідань постійних комісій, участі в підготовці та розгляді проектів рішень місцевих рад, поданні депутатських запитів на вирішення ідентифікованих проблем громадян, тощо). Усвідомлюючи комплексність описаної проблеми, Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» в 2015 році ініціювала громадську кампанію по персональній оцінці результатів діяльності депутатів Одеської ради VI скликання («Атестацію депутатів» Одеської міської ради).

З 2016 року організація, за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» розпочала пілотування ініціативи в 8 місцевих радах Одеської області, розширивши географічне охоплення, до вже новообраних депутатів Одеської обласної, Одеської, Ізмаїльської, Білгород-Дністровської, Подільської, Ренійської, Татарбунарської, Роздільнянської міських рад Одеської області.

В 2017 році аналогічне персональне оцінювання – Атестація депутатів місцевих рад за підтримки Національного фонду за демократію (NED) здійснювалось вже по відношенню до депутатів ще 7 міських рад обласних центрів: Рівненської, Львівської, Сумської, Черкаської, Дніпровської, Краматорської та Херсонської міських рад. З 2018 року і натепер громадською кампанією «Атестація депутатів місцевих рад» охоплені міські ради 16 обласних центрів. Станом на 2022 рік кампанією охоплені депутати міських рад у Вінниці, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кропивницькому, Києві, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Рівному, Сумах, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах та Чернігові.

Оцінювання діяльності депутатів в зазначених міських радах здійснюють партнерські організації, які на постійній основі займаються просуванням відкритості, прозорості, підзвітності та доброчесності органів місцевого самоврядування в відповідних містах: Рівненське та Львівське представництва Громадянської мережі ОПОРА, Черкаська обласна організація ВГО «Комітет виборців України», ГО «Центр суспільних досліджень», Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень, ГО «Хмельницька ініціатива», ГО «Центр Політичних Студій», ОПОРА Харків, Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу, Громадська організація «Центр громадської активності «Результат», ГО «Агентство економічного розвитку», ГО «Інтегріті ЮА», ГО «Асоціація Політичних Наук», ГО «Агенція міських ініціатив».

Зазначена ініціатива реалізується з метою підвищення рівня відповідності діяльності місцевих депутатів законам України, практикам належного управління за допомогою персоніфікованої оцінки кожного депутата, а також сприяння підвищенню обізнаності жителів місцевих громад про діяльність місцевих депутатів.

Складовими ініціативи є:

Здійснення персонального оцінювання місцевих депутатів по набору доступних для об’єктивного вимірювання критеріїв, які характеризують комплекс реалізації статусу депутата місцевої ради.
Додаткове виваження оцінки, яка здійснюється по об’єктивним параметрам, результатами опитування місцевих експертів щодо оцінки ними реалізації повноважень місцевими депутатами.
Вироблення персональних рекомендацій кожному місцевому депутату, який пройшов оцінювання, щодо підвищення якості реалізації повноважень та, відповідно, підвищенню персональної доступності для взаємодії з виборцями.
Персональне просування напрацьованих рекомендацій для місцевих депутатів.
Постійне інформування громадян про індивідуальні доробки місцевих депутатів в представництві виборців.

У своєму оцінюванні організація керувалася, в першу чергу, законами «Про місцеве самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації».

Оцінювання проводиться по заздалегідь встановленому переліку критеріїв, по кожному з яких оцінка реалізації повноважень депутатам може скласти від «0», в разі повної невідповідності критеріїв, до «5», в разі повної відповідності критерію. Загальна оцінка представляє собою середнє значення всіх оцінок по кожному з критеріїв.

Таким чином, в разі повної відповідності всім критеріям, діяльність депутата могла бути оцінена в 5 б.

Критерії, по яким здійснюється оцінювання, базуються на вихідних умовах відповідності діяльності місцевих депутатів принципам відкритості та прозорості, доброчесності та підзвітності.

Під відкритістю для виборців розуміється повнота та доступність інформації про обраних представників – місцевих депутатів;

Під прозорістю діяльності – реалізація депутатських повноважень у відкритий спосіб, що дозволяє здійснювати громадський контроль;

Під доброчесним представництвом інтересів своїх виборців розуміється поведінка та дії, які відповідають набору маральних та етичних принципів та стандартів, які, серед іншого, створюють бар’єри для корупційних дій;

Під підзвітністю громаді розуміється відповідальність місцевих депутатів за здійснення своїх повноважень.

Критеріями виступали такі показники:

Розміщення інформації про депутата на офіційному сайті ради: біографічна довідка, що включає інформацію про освіту, місце і досвід роботи, про партійну приналежність, а також партію, від якої обрано депутата; фотокартка депутата;
Оприлюднення повної та актуальної інформації про місце і час проведення прийому громадян, а також контактних відомостей, для здійснення зв’язку з депутатом;
Здійснення регулярного особистого прийому громадян не рідше, ніж 1 раз на місяць, відповідно до встановленого графіку проведення прийому;
Регулярне інформування виборців про свою діяльність, включаючи використання каналів інформування, які дозволяють здійснення двосторонньої комунікації з громадянами (використання соціальних мереж);
Дисципліна відвідування пленарних засідань сесій ради;
Дисципліна відвідування засідань постійних депутатських комісій ради, до складу яких входять депутати;
Добровільне оприлюднення декларації в відкритих джерелах інформації (окрім оприлюднення такої інформації в відповідному Державному реєстрі);
Подання депутатських запитів з актуальних питань розвитку громади;
Дотримання принципу єдиного та неперехідного голосу депутата місцевої ради (персональне голосування);
Дотримання виваженої позиції при розгляді проектів рішень, які в процесі підготовки не пройшли належного вивчення інтересів широких кіл міської спільноти та не отримали позитивних відгуків з боку широкого кола експертної спільноти міста (голосування при розгляді «спірних» проектів рішень);
Належне врегулювання конфлікту інтересів, в разі його виникнення, під час прийняття рішень радою;
Наявність підтвердженої інформації про звіт депутата за результатами його діяльності за рік, про що свідчать відповідні публікації на офіційних сайтах, в соціальних мережах, ЗМІ;
Проведення публічної звітної кампанії: відкриті зустрічі з виборцями, без урахування зустрічей з трудовими колективами підприємств або установ, на яких працює або власником яких є депутат;
Публікація повного звіту про виконану роботу в ЗМІ, в соціальних мережах, на офіційних сайти депутатів, партій місцевих рад;
Відповідність змісту звіту вимогам ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»;
Інформування місцевої ради про результати свого звітування;
Інформування про використання коштів депутатського фонду, або його аналогу;

В той самий час, задля адекватного відображення локального контексту діяльності кожного депутатського корпусу, представники яких проходять персональне оцінювання, обмежений перелік показників, може бути виведений з оцінювання, в разі, якщо певний показник діяльності не є актуальним для певної міської ради. При цьому персональна оцінка кожного депутата так само уявляє собою середній показник оцінок по всім показникам, які були застосовані. До показників, які можуть виводитись за межі оцінювання, належать:

Подання депутатських запитів з актуальних питань розвитку громади – в разі, якщо в місцевій раді відсутня практика використання інструменту депутатських запитів взагалі, натомість в депутатів є можливість вирішення питань, пов’язаний з реалізацією своїх повноважень на рівні депутатського звернення.
Дотримання принципу єдиного та неперехідного голосу депутата місцевої ради (персональне голосування) – в разі, якщо в раді відсутня електронна система для голосування/або відсутня проблема «неперсонального» голосування депутатів.
Дотримання виваженої позиції при розгляді проектів рішень, які в процесі підготовки не пройшли належного вивчення інтересів широких кіл міської спільноти та не отримали позитивних відгуків з боку широкого кола експертної спільноти міста (голосування при розгляді «спірних» проектів рішень) – в разі якщо таких проектів протягом року, щодо якого здійснюється оцінювання, не було.
Дії в умовах конфлікту інтересів при розгляді проектів рішень – є обов’язковим критерієм, в разі, якщо протягом моніторингового періоду в депутата виникав конфлікт інтересів при прийнятті рішень (під час роботи в складі постійної комісії, або під час участі в пленарному засіданні сесії).
Інформування про використання коштів депутатського фонду (або його аналогу) – є обов’язковим критерієм лише для депутатів тих місцевих рад, в яких наявність такого «фонду» передбачена рішенням відповідної міської ради.

Окрім того, до секретарів міських рад, депутатів, які не входять до складу жодної постійної комісії, а також до голови та заступників голови обласної ради, не застосовується показник відвідування постійних комісій ради.

Для збору інформації за визначеними критеріями використовується аналіз інформації, розміщеної на офіційних сайтах рад, партій, депутатів, та інформації, отриманої у відповідь на запити на інформацію; проведення спостережень та експериментів за виконанням депутатами своїх повноважень та взаємодії з громадянами.

Перевірка проведення прийому виборців зазвичай здійснювалась шляхом відвідування без попереднього повідомлення приймалень депутатів у той час, який самими депутатами був визначений, як час проведення прийому виборців. Проте, у зв’язку із обмеженнями, пов’язаними із війною, перевірка проведення прийому виборців здійснювалася шляхом отримання відповідної інформації з візуальними підтвердженнями від депутатів та їх помічників, а також шляхом моніторингу їх сторінок у соціальних мережах.

Вивчення діяльності депутатів щодо відвідування пленарних засідань сесій та засідань постійних депутатських комісій, персонального голосування протягом пленарних засідань сесій, врегулювання конфлікту інтересів, проведення звітних заходів відбувався шляхом очного спостереження за ходом відповідних заходів, а також вивчення протоколів та відеозаписів пленарних засідань сесій та засідань постійних депутатських комісій, отримання інформації у місцевої ради на відповідний запит тощо.

Для збору інформації за іншими критеріями використовувалися офіційні сайти рад, партій і депутатів, інформаційні запити, моніторинг та аналіз публікацій в ЗМІ, соціальних мережах.

Експертне опитування.

В обласних центрах, де дистанція між депутатами міської ради і громадянами, набагато більше, ніж в невеликих містах проводилось опитування експертів, з метою порівняння оцінок експертного співтовариства з результатами комплексного персонального оцінювання за заздалегідь визначеними об’єктивними критеріями.

Для участі в експертному оцінюванні депутатів запрошувалися головні редактори ЗМІ міста, а також журналісти, що спеціалізуються на висвітленні діяльності міської ради, представники наукової спільноти міста, сфера наукових інтересів яких дотична до питань здійснення місцевого самоврядування та здійснення міської політики, а також громадські активісти, діяльність яких пов’язана з взаємодією з депутатським корпусом ради.

Експертам пропонувалося дати індивідуальну оцінку кожному депутатові міської ради. Крім того, експертам пропонувалося вибрати критерії, якими вони в першу чергу керувалися при оцінюванні депутатів міської ради. Серед таких критеріїв є такі, за якими проводиться оцінювання депутатів за об’єктивно вимірюваними показниками, а також експертам надається можливість визначити власні критерії, які в запропонованому переліку відсутні.

По завершенню збору експертних оцінок, обчислюється середня оцінка депутата місцевої ради серед усіх експертів. Опитування експертів відбувається індивідуально, що виключає можливість впливу оцінок експертів один на одного.

Про що цей звіт.

В цьому звіті представлені результати комплексної персональної оцінки депутатів за результатами другого року повноважень.

Строки та джерела

Моніторинг здійснення прийому виборців тривав в період з 1 лютого по 15 березня 2023 р.

Період для визначення оцінки по відвідуванню пленарних засідань сесій, засідань постійних комісій, виступів під час пленарних засідань, подання депутатських запитів, врегулювання конфлікту інтересів при прийнятті рішень, персонального голосування – грудень 2021- грудень 2022 рр.

Основою для визначення оцінок, пов’язаних зі звітами депутатів, була кампанія звітування депутатів про свою діяльність за другий рік здійснення ними повноважень, яка розпочалась наприкінці 2022 року. Кінцевою точкою оцінювання депутатської звітності є 01 квітня 2023 р. В разі, якщо звіт депутата відбудеться пізніше зазначеної дати, він буде врахований в сукупній оцінці діяльності депутата протягом всього скликання, яка враховує звітні кампанії за всі роки.

Джерелами для висновків щодо надання інформації про депутатів на офіційних сайтах місцевих рад, інформування про час та місце здійснення прийому виборців, а також контакті відомості для здійснення зв’язку з депутатами слугували, відповідно, офіційні сайти місцевих рад, офіційні сайти та/або сторінки в соціальних мережах місцевих осередків політичних партій та самих депутатів. Щодо інформування про свою діяльність депутатами джерелами для висновків слугували сторінки депутатів в соціальних мережах та, в окремих випадках, місцеві газети. Перевірка здійснення прийому виборців депутатами місцевих рад здійснювалась шляхом моніторингових візитів за вказаними депутатами адресами та графіками проведення прийому виборців. В разі, якщо протягом першого моніторингового візиту не вдавалось підтвердити проведення прийому виборців, здійснювалась, як мінімум, 1 додаткова перевірка. Лише після декількох невдалих спроб потрапити на прийом до місцевого депутата, робився висновок щодо невідповідності депутата зазначеному критерію: проведення особистого прийому виборців, як мінімум, раз на місяць.

Висновки

Київська міська рада складається з 120 депутатів, проте персональне оцінювання здійснювалося щодо 107 депутатів. У цьому звіті не відображена оцінка щодо таких депутатів Київради: Михайла Ковальчука (щодо нього у травні 2022 року Київська міська партійна організація «ВО «Батьківщини» ухвалила рішення про відкликання за народною ініціативою та в подальшому його повноваження були достроково припинені); Катерини Глімбовської, яка зайшла на місце Михайла Ковальчука та набула своїх повноважень лише з 9 червня 2022 року; Олени Букало (позафракційна з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Ганни Коваленко, Віктора Кононенка та Ярини Ар`євої (усі – фракція Європейська Солідарність), які хоч і були депутатами Київради протягом моніторингового періоду (з 01 грудня 2021 по 01 грудня 2022 роки), проте склали свій мандат в травні-червні 2023 року; Ірини Никорак (фракція ЄС), яка прийняла присягу народного депутата України в квітні 2023 року, а також депутатів: Вадима Васильчука, Аліни Михайлової, Василя Попатенка, Олександра Лінчевського (усі – фракція Голос), Олександра Погребиського (фракція ЄС), Олеся Маляревича (фракція УДАР), Юрія Федоренка (фракція Слуга народу), які після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну воювали у лавах батальйонів територіальної оборони або Збройних Сил України (більшу частину періоду, що оцінюється) і відповідно не могли виконувати свої депутатські повноваження в повному обсязі з об’єктивних причин.

За результатами комплексної персональної оцінки депутатів Київської міської ради ІХ скликання відкритості, прозорості, добропорядності та підзвітності максимальну оцінку «5 балів» не отримали жоден депутат чи депутатка. Водночас кількість депутатів, які отримали позитивну оцінку «4 бали» значно більша, за кількість депутатів, які отримали 1 чи 2 бали. Так, 36 депутатів мають позитивну оцінку «4 бали». Проте більше половини від складу міської ради (64 депутати) отримали посередню оцінку «3 бали». 6 депутатів Київської міської ради за підсумками 2022 року отримали низьку оцінку «2 бали»: Роман Ярошенко (фракція Єдність), Вікторія Муха, Роман Романюк (обидва – фракція УДАР), Павло Бойченко (фракція ЄС), Ігор Кириленко та Сергій Мамоян (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ). Максимально низьку оцінку «1 бал» отримав депутат Київради Рустем Ахметов (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ).
На відміну від підсумкового оцінювання по об’єктивним показникам, результати експертного оцінювання ще більш невтішні. «5» балів від експертів також не отримав жоден депутат/депутатка. Позитивну оцінку «4 бали» від експертів отримали всього 6 депутатів (на відміну від підсумкового оцінювання, де «4 бали» отримали 36 депутатів). Це Костянтин Богатов (позафракційний), Олеся Пинзеник (фракція УДАР), Ксенія Семенова (фракція Слуга народу), Ганна Старостенко (фракція УДАР), Андрій Странніков (фракція УДАР), Ігор Хацевич (фракція ЄС). Частина депутатів Київради були оцінені посередньою оцінкою в «3 бали» – це 44 депутати. І майже половина депутатів КМР (52 особи) отримало «2 бали». Також, відповідно до експертного оцінювання є 5 аутсайдерів – це Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Сергій Мамоян (усі – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олена Марченко (фракція ВО «Батьківщина»), Вячеслав Непоп (фракція УДАР), які отримали «1 бал».
На сьогодні, на офіційному сайті ради сторінки 3 депутатів містять мінімальну інформацію про них: 2 депутати фракції ЄС – Олександр Супрун, Сергій Таран, одна депутатка фракції Слуга народу – Ксенія Семенова, не оприлюднили жодних біографічних відомостей щодо себе, на сайті наявна лише фотокартка. Ще 84 депутати оприлюднили лише частину інформації про себе: найбільше всього депутати забувають публікувати інформацію про свою партійну приналежність – це 60 депутатів.
Щодо оприлюднення інформації про місце, графік прийому та контактний телефон приймальні, необхідно зазначити, що адреса для здійснення прийому виборців оприлюднена у 106 депутатів. Лише Ігор Кириленко (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ) взагалі не оприлюднив жодної інформації про прийом. Водночас, 4 депутати Київради не оприлюднили жодної іншої інформації, крім адреси громадської приймальні. Це Алла Шлапак (фракція ВО «Батьківщина»), Роман Романюк (фракція УДАР), Вадим Іванченко (фракція Єдність), Сергій Артеменко (фракція ЄС).
Що ж стосується власне здійснення прийому виборців, то підтвердити його проведення вдалося відносно 105 з 107 депутатів Київської міської ради, окрім Рустама Ахметова та Ігоря Кириленка (обидва – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ).
Соціальну мережу Facebook як найбільш доступний та швидкий інструмент комунікації з виборцями максимально активно (не тільки інформують про свою діяльність, але й відповідають на дописи користувачів) використовують 40 депутатів. Ще 59 депутатів також активно інформують про свою діяльність у соціальній мережі, проте не реагують на дописи користувачів. І 8 депутатів Київської міської ради не здійснюють інформування виборців через соціальну мережу Facebook або Instagram. Це такі депутати: Владислав Андронов (фракція УДАР), Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Сергій Мамоян, Олександр Плужник (усі – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олена Марченко (фракція ВО «Батьківщина»), Сергій Кримчак та Роман Ярошенко (обидва – фракція Єдність).

Депутати Київської міської ради переважно дисципліновано відвідують пленарні засідання: 96 депутатів відповідально поставились до свого обов’язку і відвідали більше 51% засідань. Лише такі депутати як: Костянтин Бровченко, Роман Ярошенко та Сергій Кримчак (фракція Єдність), Богдана Тимощук (фракція ВО «Батьківщина»), Володимир Гончаров (фракція УДАР), Ігор Баленко та Павло Бойченко (фракція ЄС), Юлія Симуніна та Володимир Яловий (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ) відвідали менше 50% пленарних засідань.
Дисципліна відвідування засідань постійних депутатських комісій є доволі не поганою: 41 депутат Київради відвідали 90% і більше засідань своїх постійних комісій (з них 23 депутати не пропустили жодного засідання своєї комісії), а 47 депутатів відвідали від 51% до 90% своїх комісій.
Багато депутатів Київської міської ради неактивно використовують право подання депутатського запиту для вирішення проблем своїх виборців. Так, з інформації розміщеної на офіційному вебсайті Київської міської ради лише 25 місцевих обранців Києва подали не менше одного депутатського запиту, які були підтримані радою.
Ще одним критерієм оцінки діяльності депутатів за 2022 рік було дотримання інтересів широких кіл міської спільноти при розгляді проекту рішень, яке викликає великий суспільний резонанс у громади (так зване голосування при розгляді «спірних» проектів рішень). За «спірне» рішення було взято проект №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «СКАЙПРОДЖЕКТ» договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2011 року №82-6-00615 (зі змінами)» за яке проголосували 66 депутатів Київради.
11. В Київській міській раді протягом 2022 року 23 депутати серед тих, що оцінювалися, мали конфлікт інтересів. Проте усі врегулювали його, а саме заявили про наявність у них конфлікту інтересів і не приймали участі в голосуванні.
Лише третина депутатів від складу ради виконали свої обов’язки відносно звітування перед виборцями. Станом на 01.04.2023 прозвітували про свою діяльність та оприлюднили звіти лише 40 депутатів Київради.
Більшість звітів, підготовлених депутатами не відповідають всім вимогам закону щодо змісту. Лише звіти 15 депутатів містять всі необхідні відомості. В інших звітах відсутня інформація або про діяльність у раді та в її органах, до яких обрано депутата, або про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, або про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів. Найчастіше в своїх звітах депутати розповідають про роботу у виборчому окрузі та доручення виборців свого виборчого округу.

Відкритість та прозорість

Одним з вагомих показників відкритості депутата є доступність повної інформації на офіційному веб-сайті: наявність фото та біографічних відомостей, в яких зазначена інформація про освіту, досвід роботи, місце роботи, сімейний стан, партійну приналежність. 23 депутати Київської міської ради оприлюднили повну інформацію про себе на офіційному веб-сайті ради.

А 3 депутати, з яких 2 депутати фракції ЄС – Олександр Супрун, Сергій Таран, 1 депутатка фракції Слуга народу – Ксенія Семенова, не оприлюднили жодних біографічних відомостей про себе, на сайті наявна лише фотокартка.

Ще 84 депутати оприлюднили лише частину інформації про себе: найбільше всього депутати забувають публікувати інформацію про свою партійну приналежність – це 60 депутатів. Наступним аутсайдером серед оприлюднених біографічних відомостей депутатів є інформація про поточне місце роботи – 17 депутатів не зазначили цих даних.

Наступним критерієм відкритості депутата є оприлюднення повної та актуальної інформації про прийом виборців в онлайн режимі. 106 депутатів КМР оприлюднили в онлайн інформацію про прийом виборців, з яких 53 депутати оприлюднили повну інформацію (адресу, дні, години здійснення прийому та контактний номер телефону), а 53 депутати оприлюднили неповну інформацію щодо прийому виборців. І лише Ігор Кириленко (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ) взагалі не оприлюднив жодної інформації про прийом.

Адреса для здійснення прийому виборців оприлюднена у всіх 106 депутатів. Водночас, з них 4 депутати Київради не оприлюднили жодної іншої інформації, крім адреси громадської приймальні. Це Алла Шлапак (фракція ВО «Батьківщина»), Роман Романюк (фракція УДАР), Вадим Іванченко (фракція Єдність), Сергій Артеменко (фракція ЄС).

Ще 46 депутатів Київради зазначили адресу та контактний телефон громадської приймальні, проте на сайті Київської міської ради відсутня інформація про графік здійснення прийому.

104 депутати розмістили на сайті КМР актуальну інформації про проведення прийому виборців.

У 2 депутатів не підтверджена актуальність адреси приймальні. Це такі депутати: Олександр Супрун (фракція ЄС), Вікторія Муха (фракція УДАР).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов’язаний не лише «визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян», але й «вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців».

Що ж стосується власне організації здійснення прийому виборців, то підтвердити його проведення вдалося відносно 105 з 107 депутатів Київської міської ради, окрім Рустама Ахметова та Ігоря Кириленка (обидва – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ).

Проте прийом громадян повинен проводитися депутатом особисто, а не лише із залученням до здійснення прийому помічників. Не вдалося підтвердити здійснення особистого прийому виборців відносно 5 депутатів: Павла Бойченка (фракція ЄС), Рустама Ахметова, Ігоря Кириленка, Сергія Мамояна, Олександра Плужника (усі – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ).

Водночас 19 депутатів Київради проводять особистий прийом громадян рідше 1 разу на місяць, що не відповідає вимогам Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Дуже важливим в діяльності депутати інформувати виборців про свою діяльність. Прийом виборців та безпосередні зустрічі із виборцями є одним з таких способів комунікації. Однак в наш час важливими для покриття максимальної кількості виборців стали соціальні мережі, які дають змогу депутатам донести інформацію про свою діяльність максимальному колу громадян та швидко реагувати на їх заяви, пропозиції, зауваження. В Київській міській раді 40 депутатів активно використовують соціальну мережу Facebook, тобто не лише інформують про свою діяльність, а й відповідають на коментарі дописувачів.

Ще 59 депутатів інформують про свою діяльність у соціальній мережі, проте не реагують на дописи користувачів.

Інші 8 депутатів Київської міської ради взагалі не здійснюють інформування виборців через соціальну мережу Facebook або Instagram. Це такі депутати: Владислав Андронов (фракція УДАР), Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Сергій Мамоян, Олександр Плужник (усі – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олена Марченко (фракція ВО «Батьківщина»), Сергій Кримчак та Роман Ярошенко (обидва – фракція Єдність).

Доброчесність

Відвідування пленарних засідань міської ради є обов’язком кожного депутата, а 50% пропущених засідань є підставою для звернення до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

На запит на отримання публічної інформації щодо відвідування пленарних засідань ради за період з 01.12.2021 по 01.12.2022 Київрада повідомила, що було проведено 33 пленарні засідання Київської міської ради ІХ скликання, проте збір інформації щодо відвідування окремо кожним депутатом Київради ІХ скликання пленарних засідань Київської міської ради ІХ скликання не передбачено. Разом з тим радою було надано наявну в секретаріаті інформацію про результати поіменної реєстрації у столів реєстрації депутатів Київради у форматі PDF з текстовим змістом щодо 30 пленарних засідань ради. На підставі саме цієї інформації і було проаналізовано відвідуваність сесій місцевими обранцями Києва.

Переважна більшість депутатів (96 депутатів) відповідально поставились до свого обов’язку і відвідали більше 51% засідань. З них 33 депутати Київської міської ради відвідали майже усі засідання (понад 90%), а Володимир Бондаренко (позафракційний) та Михайло Іщенко (фракція УДАР) не пропустили жодного засідання. 59 депутатів відвідали переважну більшість (від 60 % до 90 %) пленарних засідань ради.

Депутати Костянтин Бровченко, Роман Ярошенко та Сергій Кримчак (фракція Єдність), Богдана Тимощук (фракція ВО «Батьківщина»), Володимир Гончаров (фракція УДАР), Ігор Баленко та Павло Бойченко (фракція ЄС), Юлія Симуніна та Володимир Яловий (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), відвідали менше 50% пленарних засідань, а Ваган Товмасян та Віталій Павлик (обидва – фракція Єдність) відвідали рівно 50% пленарних засідань.

Ще одним обов’язком депутата місцевої ради є робота у постійних депутатських комісіях, де детально мають опрацьовуватися питання порядку денного пленарних засідань.

Секретар Київради IX скликання Володимир Бондаренко (позафракційний), за цим критерієм не оцінювався, оскільки він не входив до жодної постійної комісії Київради відповідно до положень ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Водночас Інна Ярмоленко (фракція Єдність) з не зрозумілих причин також не входила до жодної комісії протягом звітного періоду.

41 депутат Київради відвідали 90% і більше засідань своїх постійних комісій. З них 23 депутати – Віктор Брагінський, Михайло Терентьєв, Дмитро Калініченко, Вікторія Муха (фракція УДАР); Олександр Бродський, Ігор Галайчук, Анатолій Шаповал, Денис Москаль (усі – фракція ВО «Батьківщина»); Марина Порошенко, Леонід Ємець, Ігор Хацевич, Олексій Окопний, Олександр Тимченко, Юрій Тихонович, Ольга Чайка, Андрій Задерейко (усі – фракція ЄС); Ксенія Семенова, Георгій Зантарая, Михайло Присяжнюк, Владислав Трубіцин (усі – фракція Слуга народу); Михайло Наконечний, Ігор Кириленко (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ); Зоя Ярош (фракція Голос) – не пропустили жодного засідання своєї комісії.

47 депутатів відвідали від 51 % до 90 % своїх комісій. Роман Ярошенко, Віталій Павлик, Ольга Веремеєнко, Ваган Товмасян (усі – фракція Єдність), Володимир Яловий та Юлія Симуніна (обидва – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Вячеслав Непоп, Олег Костюшко, Володимир Гончаров (усі – фракція УДАР), Олена Говорова (фракція Слуга народу), Костянтин Бровченко, Павло Бойченко, Костянтин Усов, Ігор Баленко (усі – фракція ЄС) відвідали менше 50% засідань постійних комісій, а Михайло Царенко (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олеся Самолудченко та Сергій Кримчак (обидва – фракція Єдність) – рівно 50% засідань своїх комісій.

Додатковим інструментом для актуалізації проблем територіальної громади є право місцевих депутатів подавати депутатські запити.

Однак депутати Київської міської ради не активно користуються своїми правами. Так, з інформації розміщеної на офіційному вебсайті Київської міської ради лише 25 місцевих обранців Києва подали не менше одного депутатського запиту, які були підтримані радою.

Ще одним критерієм оцінки діяльності депутатів за 2022 рік було дотримання інтересів широких кіл міської спільноти при розгляді проекту рішень, яке викликає великий суспільний резонанс у громади (так зване голосування при розгляді «спірних» проектів рішень).

Прикладом такого рішення є проект №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «СКАЙПРОДЖЕКТ» договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2011 року №82-6-00615 (зі змінами)».

Згідно з вказаним рішенням ТОВ «СКАЙПРОДЖЕКТ» поновили на 5 років договір оренди земельної ділянки площею 0,0095 га для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами на вул. Лабораторній, 9-Б у Печерському районі міста Києва. Водночас перед цим за цією адресою було знесено історичну будівлю – садибу, збудовану в XIX столітті, що викликало значний суспільний резонанс. У пояснювальній записці до проєкту рішення повідомлялося, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) “Metropole”, який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Вочевидь, все це робилося для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс преміум-класу “Metropole” та й ще з перевищенням допустимої поверховості. Так як компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, ДАБІ двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів – заявлена поверховість об’єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). Водночас, ТОВ «СКАЙПРОДЖЕКТ» «вирішило» це питання у судовому порядку.

Депутати, що проголосували “за” таке рішення Київради, отримали за цим критерієм “0 балів”, а ті, хто голосували “проти” – “5 балів”. На жаль, вказане рішення 23 червня 2022 року було підтримано 66 депутатами КМР.

Ще одним обов’язком депутатів згідно закону «Про запобігання корупції» є врегулювання наявного конфлікту інтересів. В Київській міській раді протягом 2022 року 23 депутати серед тих, що оцінювалися, мали конфлікт інтересів. Проте усі врегулювали його, а саме заявили про наявність у них конфлікту інтересів і не приймали участі в голосуванні.

В основному, приватними інтересами депутатів, щодо яких виникав конфлікт інтересів, були розгляд кадастрових справ та виділення земельних ділянок депутатам чи пов’язаним з ними особам, надання у користування комунального майна, голосування в інтересах пов’язаних підприємств.

Однак, під час моніторингу діяльності депутатів КМР, було з’ясовано, що депутатка Катерина Глімбовська, яка не оцінювалася в рамках звітного періоду за 01.12.2021-01.12.2022, оскільки набула повноваження депутатки лише 09 червня 2022 року, є донькою власника компанії – забудовника ТОВ “Скайпроджект” – Олександра Глімбовського. У той же час 23 червня 2022 року вказана депутатка голосувала «за» щодо «спірного» рішення. Такі дії містять ймовірні ознаки конфлікту інтересів, у зв’язку з чим, ГО Інтегріті ЮА було направлено повідомлення до відповідних органів для вирішення питання притягнення вказаної особи до передбаченої законом відповідальності.

Підзвітність

В рамках оцінки рівня підзвітності депутатів Київської міської ради оцінювалися сам факт наявності звіту, його публічна презентація перед виборцями, оприлюднення цього звіту, відповідність змісту звіту вимогам закону, інформування міської ради про результати звітування та доступність інформації про використання коштів депутатського фонду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати щодо своєї роботи перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями. Київрада своїм рішенням № 1059/2063 від 2 березня 2017 року «Про звіти депутатів Київської міської ради» визначила строк проведення звітування депутатами Київської міської ради про свою роботу перед членами територіальної громади міста Києва до 31 березня щорічно. А до 1 травня щорічно депутат повинен письмово інформувати Київську міську раду та виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) про результати обговорення звітів, зауваження і пропозиції, висловлені членами територіальної громади міста Києва на адресу Київської міської ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю.

Моніторинг звітування депутатами за діяльність 2022 року проводився станом на 01 квітня 2023 року. Підготовка та оприлюднення звіту, а також публічне звітування депутатом здійснене після цієї дати –буде врахований в сукупній оцінці діяльності депутата протягом всього скликання, яка враховує звітні кампанії за всі роки.

Отже, станом на 01 квітня 2023 року у 40 депутатів Київради (з 107) був наявний звіт про свою роботу, який був оприлюднений на сайті КМР.

Згідно ч. 2 ст. 16 закону «Про статус депутатів місцевих рад» звіт депутата місцевої ради «повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу».

Так, всю необхідну інформацію містять звіти 15 депутатів: Олександр Бродський (фракція ВО «Батьківщина»), Ксенія Семенова, Євген Кузьменко, Олена Говорова, Михайло Присяжнюк, Лілія Пашина, Микола Конопелько (усі – фракція Слуга народу), Олеся Пинзеник, Владислав Андронов, Мирослава Смірнова, Катерина Кириченко, Богдан Чорній (усі – фракція УДАР), Олександр Попов (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олеся Самолудченко (фракція Єдність), Юрій Тихонович (фракція ЄС).

Більшій половині критеріїв, встановлених законом відповідають за змістом звіти у 11 депутатів Київради: Дмитра Калініченка, Дмитра Банаса, Олега Костюшка, Ганни Старостенко (усі – фракція УДАР), Володимира Кравця (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Марини Порошенко та Тараса Криворучка (обидва – фракція ЄС), Сергія Кримчака, Наталії Берікашвілі, Вагана Товмасяна, Ярослава Федоренка (усі – фракція Єдність). 10 депутатських звітів відповідають мінімум половині вимог закону. Це звіти у таких депутатів як: Юрій Сулига, Юлія Ярмоленко, Вадим Іванченко (усі – фракція Єдність), Владислав Турець, Олександр Супрун (фракція ЄС), Ігор Кириленко, Олександр Плужник (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Ілля Кушнір, Максим Макаренко, Михайло Іщенко (фракція УДАР). Найменше відомостей, передбачених законом, містять звіти: Олександра Міщенка, Ігоря Баленка (фракція ЄС), Ігоря Галайчука (фракція ВО «Батьківщина»), Костянтина Бровченка (фракція Єдність).

Частина четверта статті 16 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» вимагає від депутатів інформувати раду та її виконавчий орган про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю. Наявна інформація, що станом на 01 квітня 2023 року 40 депутатів проінформували Київраду про результати свого звітування.

Закони України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про доступ до публічної інформації» та Бюджетний кодекс зобов’язують депутатів звітувати про об’єкти, на які були направлені кошти депутатського фонду – і в ході моніторингу було встановлено, що такі звіти оприлюднили на офіційному сайті Київради майже всі депутати поточного скликання Київради, які оцінюються, окрім Ігоря Кириленко (з саморозпущеної фракції ОПЗЖ) та Вікторії Бурдукової (фракція Слуга народу).

Результати експертного опитування

У березні – квітні 2023 року Громадська організація «Інтегріті ЮА» провела опитування експертів міста Києва з метою визначення рівня оцінки діяльності депутатів Київської міської ради за 2022 рік. Участь в опитуванні взяли 12 експертів (представники ЗМІ, громадські активісти, представники наукового співтовариства). Експертам було запропоновано визначити критерії, якими вони будуть керуватися при оцінці депутатів позитивними та негативними оцінками.

При позитивній оцінці діяльності депутатів Київської міської ради експерти найчастіше надавали перевагу таким критеріям, як відкритість до виборців та прозорість діяльності (100% опитаних), підзвітність виборцям та не підримка суперечливих рішень Київської міської ради (83%), а також активність депутата в роботі з виборцями та в роботі міської ради (67%).

При негативній оцінці експерти найчастіше звертали увагу на фігурування в антикорупційних розслідуваннях (92%), голосування за суперечливі рішення Київської міської ради (75%) та наявність зафіксованих фактів порушення прав людини та законів (67%).

За результатами опитування серед експертів найбільш відомими стали такі депутати: Костянтин Богатов (позафракційний), Олеся Пинзеник, Андрій Странніков, Вячеслав Непоп (усі – фракція УДАР), Максим Нефьодов (фракція Голос), Марина Порошенко (фракція ЄС), а найменш відома діяльність депутатів: Владислава Андронова (фракція УДАР), Павла Бойченка та Юрія Тихоновича (обидва – фракція ЄС), Богдани Тимощук (фракція ВО «Батьківщина») (не відомо близько 70% опитаних експертів).

Вище за всіх експерти оцінили діяльність Костянтина Богатова (позафракційний), Олесі Пинзеник, Ганни Старостенко, Андрія Страннікова (усі – фракція УДАР), Ксенії Семенової (фракція Слуга народу), Ігоря Хацевича (Європейська солідарність). Вони отримали 4 бали з 5 можливих. «5» балів від експертів не отримав жоден депутат/депутатка.

Найгіршими депутатами, на думку експертів, стали Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Сергій Мамоян (усі – з саморозпущеної фракції ОПЗЖ), Олена Марченко (фракція ВО «Батьківщина»), Вячеслав Непоп (фракція УДАР) – вони отримали лише 1 бал. Майже половина від складу ради – 52 депутати – отримали низьку оцінку в 2 бали. Ще 44 депутати отримали від експертів середню оцінку в 3 бали.

Додаток 1. Експерти, які взяли участь в оцінюванні депутатів місцевих рад:

Барбелюк Андрій, експерт ГО Агромегаполіс;

Васильченко Сергій, голова правління ГО «Український центр суспільних даних»;

Дармостук Ігор, шеф-редактор КиївВлада;

Латиш Ірина, менеджерка із залучння громадян Руху ЧЕСНО;

Лозанський Олександр, голова ГО “Правозахисна організація “Філін”;

Листопад Олег, незалежний експерт;

Манойленко Наталія, незалежний експерт;

Пасюта Сергій, незалежний експерт;

Піонтковський Костянтин, голова ГО “Центр моніторингу влади”;

Ткаченко Вікторія, незалежний експерт;

Ткаченко Ігор, доцент кафедри державного управління Науково-навчальний інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Яремишин Володимир, експерт з місцевого самоврядування ГО Інтегріті ЮА.

Контакти: ГО «Інтегріті ЮА», e-mail: anticor.ngo2017@gmail.com

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням.

За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:

На веб-платформі Атестація депутатів місцевих рад

В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація», сторінці Інтегріті ЮА