Наш телефон 0732391216
ПІДТРИМАТИ

Антикорупційні особливості реєстрації кандидатів у Президенти України

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії України від 22.01.2019 №95 ГО «Інтегріті ЮА» отримала офіційне право здійснювати спостереження за виборчим процесом на виборах Президента України.

В рамках спостереження за виборами ми будемо звертати увагу на ті особливості, які впливають на доброчесність виборчого процесу, як основного елементу чесних та вільних виборів у демократичній країні.

Отже, закінчився перший етап виборчого процесу – висування кандидатів у Президенти. За інформацією ЦВК всього було отримано 92 заяви від осіб про реєстрацію кандидатом на пост Президента, з яких ЦВК зареєструвало 44 особи.

Нагадаємо, що восени 2018 року відбулася довгоочікувана ротація членів ЦВК — було призначено нових членів ЦВК. Цей процес відбувався відповідно до рекомендацій ПАРЄ про представництво у ЦВК кожної парламентської сили. Відтак, депутатські фракції та групи у Верховній Раді України сформували пропозиції щодо кандидатур на посади членів ЦВК та надали їх Президенту України. Президент України, в свою чергу, погодився з пропозиціями фракцій та груп, відповідно взявши свою частину відповідальності за кожну кандидатуру, та вніс запропонованих осіб на розгляд Верховної Ради. Верховна Рада швидко проголосувала і кандидати стали членами ЦВК. Наведемо список, який розмістили багато ЗМІ:

Михайло Вербенський, БПП (286 «за»),

Ольга Желтова, БПП (305 «за»),

Олег Конопольський, БПП (288 «за»),

Світлана Кустова, БПП (306 «за»),

Ольга Лотюк, БПП (296 «за»),

Віталій Плукар, БПП (302 «за»),

Ірина Єфремова, «Народний фронт» (307 «за»),

Наталія Бернацька, «Народний фронт» (307 «за»),

Леонтій Шипілов, «Народний фронт» (308 «за»),

Андрій Євстігнєєв, «Батьківщина» (309 «за»),

Євген Радченко, «Самопоміч»(289 «за»),

Алла Басалаєва, «Відродження» (280 «за»),

Тетяна Сліпачук, «Воля народу» (317 «за»),

Тетяна Юзькова, «Радикальна партія Ляшка» (307 «за»).

На своїх посадах залишились обрані у квітні 2014 року Катерина Махніцька («квота» партії «Свобода») і Олег Діденко («квота» партії «УДАР»), їх термін повноважень, закінчується у 2021 році.

За словами представника президента у Верховній Раді України Ірини Луценко, вакантне місце після оновлення складу ЦВК, буде «квотою» «Опоблоку».

Тепер, якщо подивитись на список зареєстрованих ЦВК кандидатів на пост Президента, то ми можемо побачити цікаву для роздумів картинку — кандидатами у Президенти зареєстровані особи, за «квотами» і пропозиціями політичних сил яких сформовано саму ЦВК. Тут мова може йти про:

Бойко Юрій Анатолійович — член Політичної Партії «Опозиційний блок»,

Бондар Віктор Васильович — член Партії «Відродження», суб’єкт висування – Партія «Відродження»,

Ляшко Олег Валерійович — член Політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка», суб’єкт висування – Політична партія «Радикальна партія Олега Ляшка»,

Порошенко Петро Олексійович — безпартійний, cамовисування, діючий Президент України,

Садовий Андрій Іванович — член Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ», суб’єкт висування – Політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ»,

Тимошенко Юлія Володимирівна — член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Чому ми на це звертаємо увагу. Тому, що у відповідності до вимог закону член комісії повинен бути об’єктивним та неупередженим у вирішенні питань, що належать до повноважень Комісії. Ще нагадаємо, що ЦВК — це колегіальний орган, рішення якого приймаються на засіданнях шляхом особистого голосування членів.

Саме об’єктивність та неупередженість членів комісії, які увійшли до складу ЦВК за «квотами» та пропозиціями відповідних політичних сил, під час вирішення питань реєстрації кандидатів у Президенти України, може бути обґрунтовано піддана сумніву внаслідок існування конфлікту інтересів.

Слід нагадати, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень. Висунення особи кандидатом у члени ЦВК від певної політичної сили може бути тим джерелом приватного інтересу такої особи, про який йдеться у законі. Також, треба враховувати, що Президент разом з Верховною Радою України (фракціями і групами які її складають) можуть достроково припинити повноваження як всього складу ЦВК так і звільнити окремого члена ЦВК – це інше джерело приватного інтересу.

Нам достеменно невідомо чи повідомляли про конфлікт інтересів члени ЦВК, які обиралися по «квоті» певної політичної сили, при голосуванні за реєстрацію кандидатів на пост Президента, пов’язаних із цією політичною силою. Нажаль, в публічному доступі ми не змогли знайти протоколи засідань ЦВК, де можна було б побачити результати голосувань.

Але, стаття 35 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Звертаємо увагу, що неповідомлення про конфлікт інтересів та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів в ЦВК з одного боку становлять склад адміністративного правопорушення, а з іншого підривають довіру до виборчого процесу.

Отже, з метою забезпечення вільних і прозорих виборів, пропонуємо ЦВК звернути увагу на удосконалення своєї роботи з виявлення та врегулювання конфліктів інтересів у своїй діяльності у відповідності до вимог Закону «Про запобігання корупції».

 

Leave a reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *