Ті, хто слідкує за останніми новинами знає, що міжнародні партнери України наразі не бачать радикальних змін рівня корупції в Україні та з новою силою наголошують на необхідності посилення зусиль у напрямку запровадження доброчесності на всіх рівнях влади.

В рамках проекту «Атестація депутатів місцевих рад» ми намагаємось розібратись, чому на рівні місцевих рад буксує боротьба з корупцією і до яких наслідків це призводить.

Відповідно до закону для зменшення негативного впливу корупційних явищ передбачено два шляхи: нормативний та організаційний.

На нормативному рівні обов’язковим для місцевої ради є ухвалення програмних документів, основними серед яких є:

• Антикорупційна програма;
• Кодекс етичної поведінки;
• Положення про відповідні структурні підрозділи та комісії, а також посадові інструкції.

На організаційному рівні має відбувається імплементація вимог нормативних документів антикорупційної тематики у діяльності місцевої ради, що передбачає:

• Створення відповідних організаційних структур – управлінь, відділів, тощо;
• Проведення відкритого конкурсу і призначення кваліфікованих кадрів;
• Забезпечення необхідними ресурсами;
• Визначення завдань та ключових показників результативності.

Від того, наскільки якісно буде проведена робота по цих рівнях і напрямках не лише в Київраді, а і в будь-якій організації, залежить ефективність превентивної антикорупційної діяльності.

А тепер спробуємо проаналізувати, як організована антикорупційна робота Київради та її депутатів.

«Провальний» нормативний рівень забезпечення антикорупційної діяльності Київради

По-перше, треба сказати, що депутати Київради своїм рішенням від 21.06.2018 №979/5043 затвердили антикорупційну програму Київської міської ради, як стратегічного антикорупційного документу, що має містити основні вимоги до організації та проведення антикорупційної діяльності. Нажаль, ця антикорупційна програма не пройшла погодження в НАЗК і не виконується у повному обсязі самою Київрадою.

По-друге, етичний кодекс, розроблений та затверджений Національним агентством з питань державної служби хоча і нібито діє у Київраді, але він не розповсюджується повною мірою на депутатський корпус. Досі залишаються питання щодо належного його виконання працівниками Київради.

Внаслідок відсутності системного розуміння та стратегічного бачення місця і ролі антикорупційних заходів, положення та посадові інструкції працівників Київради мають здебільше формальний характер та не містять положень, які захищають від можливості вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією діяння.

Отже, можна говорити про наявність системних проблем в нормативному забезпеченні антикорупційної роботи в Київраді.

Хто відповідає за дотримання антикорупційного законодавства 120-ма депутатами Київради?

Відповідно до Регламенту Київради, контроль та забезпечення додержання антикорупційних правил та вимог депутатами покладено на постійну комісію з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції. Але депутати «забули» віднести до повноважень цієї комісії контроль за виконанням антикорупційної програми Київради.

В свою чергу, забезпеченням роботи цієї постійної комісії опікується один з кількох відділів секретаріату Київради – відділ з питань екологічної політики, регламенту, правопорядку та запобігання корупції штат якого складає всього 6 осіб. Відділ сформований за залишковим принципом, де запобіганню корупції виділили невеликий закуток. Це притому, що будь яке рішення Київради повинне бути перевірене на додержання антикорупційних вимог, обмежень та заборон.

Натомість, для забезпечення роботи таких постійних комісій, як з питань бюджету чи з питань власності, у секретаріаті Київради були створені окремі управління та відділи. Тобто, не дивлячись на додаткові 10 млн. гривень виділених, як ми розповідали, депутатами у бюджеті Києва на збільшення секретаріату Київради у 2019 році, можливостей створити окреме управління чи відділ для забезпечення належної антикорупційної діяльності не знайшлося.

Проаналізувавши положення про «антикорупційні» структурні підрозділи Київради та посадові інструкції їх працівників ми не побачили в них необхідних положень (прав та обов’язків) для організації ефективної роботи із запобігання корупції. Наприклад, відсутні положення щодо виявлення конфлікту інтересів у проектах рішень Київради та іншій депутатській діяльності. Зрозуміло, що з таким підходом працівники не зможуть запобігати та протидіяти корупції належним чином. Це стосується й ресурсного забезпечення функціонування цих підрозділів та їх працівників – антикорупційна програма Київради не передбачає належного фінансування необхідних антикорупційних заходів.

Ознайомившись з організацією антикорупційної роботи в Київраді, можемо перейти до результатів, які вона дає.

Київрада не знає де працюють її депутати

Як відомо найчастішими, за статистикою, є корупційні правопорушення пов’язані з наявністю у особи конфлікту інтересів. Нагадаємо, що конфлікт інтересів це суперечність між приватними та службовими інтересами, яка впливає на об’єктивність та неупередженість прийнятих рішень. Стосовно депутатів, конфлікт інтересів найчастіше може виникати між службовими інтересами депутатів та приватними інтересами, що виникають безпосередньо за місцем їхньої оплачуваної роботи.

Направивши запит до Київради ми встановили, що Київрада не володіє інформацією не те що про приватні інтереси депутатів, Київрада не має інформації навіть про місце роботи депутатів. Слід відзначити, що такий стан справ виключає можливість ще на стадіях підготовки проектів рішень Київради виявити можливий конфлікт інтересів.

Причому, у Антикорупційній програмі Київради передбачено, що з метою виявлення та врегулювання депутатських конфліктів інтересів Київрадою забезпечується оновлення інформації стосовно місця роботи та роботи за сумісництвом депутатів Київської міської ради. Але, як ми бачимо, ці положення не виконуються.

Хочемо зауважити, що ще на стадії підготовки рішення Київради є можливість виявлення конфліктів інтересів. Для цього Київраді необхідна відповідна база даних до якої, як мінімум, включається інформація про місце роботи депутатів, а також осіб, зазначених самими депутатами у своїх деклараціях та юридичних осіб, від яких депутати отримують дохід чи є їхніми кінцевими бенефіціарними власниками.

Ввівши до такої бази будь яке найменування особи у проекті рішення Київради можна було б дуже швидко виявити потенційний конфлікт інтересів не тільки у ініціюючого проект рішення депутата, а й по відношенню до кожного депутата. До речі, така база може вестися на умовах аутсорсингу і громадською організацією. Вважаємо, що створення такого ресурсу могло б стати основою ефективного механізму виявлення та запобігання конфлікту інтересів у діяльності Київради.

Тому на сьогодні працівники секретаріату Київради фактично не виконують потрібну антикорупційну роботу й не відпрацьовують свої заробітні плати.

Хто оплачує депутатам їхню присутність на засіданнях Київради чи комісій, до яких вони входять?

Одним із важливих заходів запобігання конфліктам інтересів та забезпечення об’єктивності та неупередженості депутатів є звільнення депутата від виробничих або службових обов’язків для виконання депутатських повноважень на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках. Це прямо передбачено статтею 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». І це цілком природньо – неможливо виконувати депутатські обов’язки в інтересах громади одночасно знаходячись при виконанні своїх, оплачуваних з інших джерел, службових обов’язків.

Ця ж норма закону передбачає, що у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток та інші витрати, пов’язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Це за законом.

Як ми побачили з відомостей, отриманих на наш запит про надання публічної інформації, депутати Київради та організації в яких вони працюють порушують встановлений законом порядок оплати робочого часу, який витрачається на здійснення депутатських повноважень. Час, що проводиться депутатами на пленарному засіданні або засіданні постійної комісії чи в іншому місці для виконання депутатських повноважень, в табелях обліку робочого часу відмічається як робочий час проведений на своєму робочому місці, що є грубим порушенням фінансового законодавства.

Так, наприклад депутати Непоп Вячеслав та Мондриївський Валентин (обидва – «Солідарність»), які є заступниками голови КМДА, згідно табелів обліку робочого часу відпрацювали на своєму робочому місці у грудні 2018 року повні 20 робочих днів. У той же час згідно наданою нам Київрадою інформацією ці депутати у грудні 2018 року були присутні на п’ятьох пленарних засіданнях (20, 18, 13, 6 та 4 грудня) а також кожний був присутній на засіданнях постійних комісій до складу яких вони входять Мондриївський В. – на трьох, а Непоп В. – на двох. Ось і виходить, що більше третини робочого часу у грудні 2018 року зазначеним депутатам приписано і незаконно оплачено у якості заробітної плати.

Ці випадки не поодинокі. Те саме ми виявили і щодо депутатів Крикунова Юрія, Маслової Наталії (обидва – «Солідарність»), Березнікова Олександра («Батьківщина») та інших.

Дивним є й те, що ані постійні комісії Київради з питань регламенту та депутатської етики, з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції, ані працівники, які заповнюють табелі обліку робочого часу в організаціях, не звертають жодної уваги на такі порушення.

Ми вважаємо, що це питання повинно невідкладно бути врегульовано у законному порядку, щоб не кидати тінь порушення законності на депутатську діяльність. А відповідні органи фінансового контролю мали б висловити свою позицію з цього приводу.

Депутати фінансують «самих себе» і… своїх друзів

Також, слід ще раз наголосити, на проблемі, яку ми освітлювали, але вже з точки зору невиконання антикорупційних вимог. Мова йде про громадські приймальні депутатів Київради. Знаходячись в умовах конфлікту інтересів депутати відкривають депутатські приймальні на громадські організації, у яких вони, або пов’язані з ними особи є засновниками та отримують у якості зарплатні або на виконання власних передвиборних обіцянок кошти з місцевого бюджету.

Тут можна відмітити депутатів фракції «Солідарність» Криворучка Тараса, Муха Вікторію, Никорак Ірину, Овраменко Олену, Опадчого Ігора, Рослякова Віталія, Старостенко Ганну, Страннікова Андрія, Турця Владислава, Шарія Володимира, Ярмоленко Юлію, Ясинського Георгія, а також депутатів  фракції «Батьківщина» – Паладія Сергія, Свириденко Ганну, Старовойта Володимира, фракції «Єдність» – Омельченка Олександра.

Особливе місце у цьому списку займає депутат Старостенко Ганна, яка водночас є заступником голови КМДА та входить до керівних органів благодійної організації «Благодійний фонд «Майбутній Київ», що виконує функції її депутатської приймальні. Особливе ще й тому, що бенефіціаром цього благодійного фонду, є діючий мер Кличко Віталій Володимирович, який підписує фінансові розпорядження про фінансування цієї організації, що вказує на існування у нього конфлікту інтересів і, відповідно, грубе порушення чинного антикорупційного законодавства. Що це, службова недбалість, незнання закону чи свідоме нехтування антикорупційними вимогами?

Відповідно до прийнятих самою ж Київрадою нормативних документів громадська приймальня є однією із форм громадського контролю за діяльністю депутатів Київради і відповідно утворюється для цієї мети.

Але про який контроль діяльності депутата може йти мова, якщо самі депутати є засновниками та керівниками громадських організацій, які за поданням цих самих депутатів виконують функції їх громадських приймалень. За таких умов ніякий об’єктивний контроль з боку громадськості за діяльністю депутата Київради неможливий.

Як ми розповідали, громадська приймальня депутата Київради отримує фінансування з бюджету у вигляді витрат на утримання приймальні (зарплата, оренда, комунальні, тощо) та коштів на виконання доручень виборців. За різними підрахунками ці суми можуть становити більше мільйона гривень на одного депутата.

Таким чином, депутат у тому числі і матеріально зацікавлений у покладенні на громадську організацію, якою він сам фактично керує, функцій громадської приймальні і контролю за своєю ж діяльністю.

Такий стан справ з організацією та фінансуванням громадських приймалень може свідчити не тільки про конфлікт інтересів у самого депутата. У цьому випадку може йти мова й про порушення керівництвом Київради своїх контрольних обов’язків та невжиття належних антикорупційних заходів.

Висновки

Хочемо зауважити, що висвітлені нами проблеми та факти мають ознаки у тому числі й корупційних правопорушень, а тому закликаємо керівництво та депутатів Київради звернути увагу на належну організацію їх власної антикорупційної діяльності.

На нашу думку, належні антикорупційні заходи в Київраді повинні, зокрема, включати:

• удосконалення нормативного забезпечення антикорупційної діяльності;
• здійснення організаційного забезпечення антикорупційної діяльності виходячи з пріоритетних цілей та задач;
• планування належного ресурсного забезпечення антикорупційної діяльності;
• здійснення постійного антикорупційного аудиту власної діяльності, у тому числі, за допомогою громадських організацій;
• проведення постійного навчання для депутатів та працівників Київради та її виконавчого органу з питань антикорупційної тематики.

Тільки за умови тісної співпраці влади і громадськості ми зможемо побудувати доброчесну державу.

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:

В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».

В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Києві звертайтесь до: ГО «Інтегріті ЮА», тел. +38 (073) 2391216, e-mail info@integrityua.ngo.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».  В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Інтегріті ЮА».