В рамках громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» ми розглядаємо найважливіші аспекти діяльності депутатів місцевих рад для того, щоб виборці змогли об’єктивно оцінити ефективність і корисність своїх обранців.
На наше переконання, найкраще всі риси депутатського корпусу розкриваються при розгляді на пленарному засіданні резонансних питань, які є джерелами соціальної напруги між мешканцями територіальної громади, інвесторами і самими депутатами.
До того ж, на місцевих депутатів, відповідно до статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» розповсюджуються обов’язки з дотримання при виконанні своїх депутатських повноважень правил депутатської етики, серед яких можна відмітити наступні:
- керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано;
- не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;
- керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;
- не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов’язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.
Одна з таких резонансних подій, яка відбувалася у Київраді в 2019 році і до якої було залучено чимало депутатів та жителів міста, виникла з приводу будівництва чергового хмарочосу в центрі міста.
На захисті історичного центра міста та киян
Депутатка Київради Наталія Манойленко, яка є головою депутатської фракції «Об’єднання «Самопоміч», обрана по 73 територіальному виборчому округу в Печерському районі столиці. На вимогу мешканців району Наталія Манойленко підготувала та подала у лютому 2019 року на розгляд Київради проєкт рішення «Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю «Будінформ» договору оренди земельної ділянки площею 0,22 га на вул. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва, від 13.07.2004 року № 698».
Проєкт рішення мотивувався тим, що орендар і забудовник отримав в оренду у 2003 році земельну ділянку у елітному центральному районі Києва для будівництва. Протягом довгого часу будівельні роботи не здійснював, і тільки у 2018 році забудовник обніс земельну ділянку парканом і вирубав дерева. Бізнесмени збиралися побудувати 35-поверховий житловий комплекс.
Зазначена ділянка знаходиться на зсувонебезпечному схилі біля Олександрівської лікарні. Лікарня є бюджетною установою, що заснована на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядкована департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. В лікарні функціонують 8 корпусів для забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам. За рік у ній проліковується до 40 000 пацієнтів. При цьому будівельна техніка вже їздила через алею Олександрівської лікарні, оскільки це був єдиний шлях до будівництва, і хворі вимушені знаходитись у шумі і пилу.
Зведення на зсувонебезпечному схилі багатоповерхівки, на думку противників будівництва, може мати катастрофічні наслідки для жителів навколишніх будинків, які поринуть у тінь новозбудованих хмарочосів, а також фактично перетворить територію Олександрівської лікарні на обслуговуючий придаток будівництва.
Також треба зазначити, що договір оренди мав припинити свою дію на початку серпня 2019 року, і у випадку неприйняття Київрадою до цього строку відповідного рішення, забудовник мав право на продовження договору оренди ще на 15 років.
Це все депутатка Наталя Манойленко описала своїм колегам на пленарному засіданні Київради, яке відбулося 7 листопада 2019 року. До цього депутати протягом тривалого післявиборчого часу не могли зібратись на пленарне засідання.
Чинний мер Віталій Кличко на пленарному засіданні підтримав необхідність позитивного вирішення цього питання і закликав до цього весь депутатський корпус.
Але, коли до розгляду питання дійшла черга, секретар Київради зазначив, що зареєстровано карток в системі для електронного голосування 103, а станом на 15:30 присутні в залі тільки 47 депутатів. У зв’язку з відсутністю кворуму довелося закривати засідання без розгляду такого важливого питання.
Спроба номер два
Наступного разу депутати взялись за розгляд питання про відмову у поновленні орендарю та забудовнику договору оренди земельної ділянки 12 листопада 2019 року.
Знов перед депутатами виступала депутатка Наталя Манойленко та повторила підстави та обґрунтування необхідності прийняття рішення. Вона також згадала, що у якихось 100-200 метрах від оспорюваного будівництва вже стоїть хмарочос, будівництво якого закінчується. А орендар і забудовник хоч і сплачують до бюджету мільйони гривень за договором оренди та земельним податком, але роблять це з порушеннями.
Треба підкреслити, що Наталю Манойленко у своїх виступах підтримали представники всіх фракцій у Київраді.
Спочатку Юрій Сиротюк (голова фракції “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”) зазначив, що його дружині довелось пережити постійний рух бетоновозів, коли вона лікувалась у лікарні.
Потім Алла Шлапак (депутатська фракція «Єдність»), підтримуючи проєкт рішення, зазначила, що дозволи на проїзд будівельної техніки через лікарню надала міська влада.
Олег Гелевей (Всеукраїнське об’єднання “Свобода”), підтримуючи проєкт, розповів про перетворення поліклініки на території цієї лікарні в автостоянку за рішенням міської влади і потурання депутатського корпусу.
Володимир Бондаренко (голова фракції “Батьківщина”) зазначив, що фракція “Батьківщина” буде підтримувати рішення, оскільки Київрада повинна підтримувати киян, а не будівництво чергового житлового комплексу для людей, які приїдуть у Київ з далеких країн.
Ігор Мірошниченко (Всеукраїнське об’єднання “Свобода”) зазначив, що у районі будівництва сконцентрована велика кількість хмарочосів, і тому неможливо допустити, щоб нова будівля на цьому схилі відбулася.
Валерій Гуманенко (фракція “Батьківщина”), підтримуючи проєкт рішення, наголосив на неможливості додержання пожежної безпеки для осіб, які будуть проживати в цьому будинку, якщо він побудується.
Андрій Странніков (голова фракції «Солідарність») також підтримав від фракції проєкт та зазначив, що цьому складу Київради постійно доводиться мати справу з випадками виділення попередниками землі під скандальні забудови.
Сергій Гусовський (депутатська група «Київська команда»), підтримуючи проєкт рішення, єдиний звернув увагу на одну з причин хаотичної забудови міста. За його словами, голосування нинішнім складом Київради за “шахрайські” детальні плани територій є джерелом розбалансування забудови міста Києва.
Закінчивши жваве обговорення та наголошуючи слова підтримки, Київський міський голова поставив проєкт рішення на голосування. Результатом волевиявлення депутатів стало всього 54 голоси «за», і рішення не було прийнято. Фракція «Солідарність» дала 20 голосів з 48 своїх членів, “Київська команда” – 7 голосів з 19 членів, “Свобода” – 9 з 14, “Батьківщина” – 5 з 14, “Єдність” – 7 з 15, “Самопоміч” – 1 з 4 і позафракційні – 4 з 10.
Раунд третій
Завдяки наполегливості Наталії Манойленко та керівництва Київради, депутати 14 листопада 2019 року знову повернулись до розгляду відхиленого ними проєкту рішення. Наскільки при цьому були додержані норми законодавства та Регламента Київради, ми поки не будемо коментувати.
На це засідання було запрошено представника орендаря та забудовника для надання можливості висловити свою позицію з резонансного питання, яке так складно розглядається Київрадою.
Представник доповів, що було зроблено. Виявилось, що земельна ділянка знаходилась в аварійному стані та загрожувала зсувом мешканцям прилеглих будинків та хворим лікарні. Місцева влада знала про ці проблеми, але не було коштів для їх вирішення. Тож поклали ці обов’язки на інвестора, яким визначили орендаря і забудовника.
Представник зазначив, що в підготовчі роботи з укріплення схилів, реконструкції каналізації, доріг та інших робіт вже вкладено понад 80 мільйонів гривень.
Слова інвестора про вкладені гроші та можливу необхідність їх компенсувати, схоже, обурили деяких депутатів.
Ігор Мірошниченко у своєму емоційному виступі висловив подяку за добровільну інвестицію в місто і запропонував розривати договір і більше не обговорювати це питання.
Володимир Бондаренко зазначив, що будувати хмарочоси на історичних пагорбах є страшним злочином проти киян. Тим більше, що їх вже збудовано багато.
Олег Гелевей фактично зазначив, що 80 мільйонів вкладених інвестором коштів – це дріб’язки і, що таке в тій чи інший спосіб будь-який забудовник робить, приступаючи до будівництва на тій чи іншій місцевості. Тобто кияни можуть оцінити вартість початку будівництва в місті.
Юрій Сиротюк зазначив, що інвестор зробив добру справу: укріпив схили, відбудували в’їзд до лікарні. Місто інвестору може бути дуже вдячне, але будувати інвестор там не будете.
У заключному слові Наталія Манойленко закликала депутатів показати, що депутати – за інтереси киян, а не за кишеню забудовника.
До цього заклику дослухалися 67 депутатів, і рішення було прийнято. Фракція «Солідарність» дала 28 голосів з 48 своїх членів, “Київська команда” – 11 голосів з 19 членів, “Свобода” – 10 з 14, “Батьківщина” – 6 з 14, “Єдність” – 4 з 15, “Самопоміч” – 2 з 4 і позафракційні – 5 з 10.
Перемога чи черговий раунд
Приклад, який ми навели, здається, ілюструє, як захищати інтереси громади. Але, як показує практика, так швидко такі питання не вирішуються. Вже 21 листопада 2019 року Господарський суд міста Києва позитивно вирішив заяву про забезпечення позову інвестора та заборонив виконавчому органу Київської міської ради вчиняти будь-які дії щодо фактичного вилучення земельної ділянки.
І це тільки початок розгляду позову інвестора до Київської міської ради. Інвестор просить суд визнати протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки прийнятого на пленарному засіданні ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання 14.11.2019 року. Також, інвестор заявив про необхідність визнання поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки. Це якраз ті юридичні нюанси додержання регламентних норм, про які ми говорили і від яких залежить законність будь-якого рішення Київради.
Крім того, ми звернули увагу і побачили багато проблем та причин, чому столиця раз у раз стикається з проблемами у будівництві. Чому постійно виникають суперечки та скандали з земельних питань та питань забудови.
Під час обговорення спірного питання тільки один депутат натякнув на існування комплексних проблем виділення землі та забудови в місті. Мова про Сергія Гусовського та його слова про недосконалі та шахрайські детальні плани територій.
Але ж тут треба відмітити і відсутність Генерального плану міста, прийняття якого передбачено Стратегією розвитку міста Києва.
Також у звітах за результатами виконання заходів зазначеної стратегії міститься інформація про недосягнення планованих показників інвестування в міську інфраструктуру. Тобто інвестор неохоче йде до міста.
Наведений приклад дав підстави вважати, що інвестиційне “небажання” пов’язане з відсутністю комплексного підходу до роботи з інвесторами.
У той час, коли у світі вже давно діє і розвивається медіація, ми не знайшли підтвердження ведення системної роботи та переговорів у Києві з інвесторами й проблемними забудовниками на основі взаємної поваги та врахування взаємних інтересів.
Не розроблений та не діє міський інвестиційний кодекс як правила поведінки влади та інвестора, який дозволив би врегулювати багато суперечок.
В місті відсутня система комплексного прогнозування і обліку, контролю та реагування на порушення договорів, контрактів та інших зобов’язань.
Владі треба розуміти, що інвестор – це не зло, зло є відсутність чітких та розумних правил роботи інвестора, виконання яких належно та неупереджено контролюється.
Наші міркування можна розглядати як пропозиції депутатам для того, щоб проблеми міста вирішувались системно та комплексно.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Інтегріті ЮА».
