Рівень життя громадян у великій мірі залежить не тільки від їхньої праці, а й від праці їхніх слуг – депутатів місцевих рад, які наділені повноваженнями з формування та використання бюджетних коштів, розпорядження матеріальними ресурсами територіальної громади для її розвитку. Адже, бюджет та майно територіальної громади покликані забезпечувати задоволення основних потреб членів територіальної громади: безпеки в місті, якісну соціальну інфраструктуру, медичну допомогу, транспорт, екологію та багато інших потреб. А тому, саме здатність депутатів протистояти спокусам власних приватних інтересів або пов’язаних з ними осіб перед інтересами територіальної громади найбільш впливає на розвиток села, міста, району, області та всієї країни.
Законом суперечки між приватними та службовими інтересами називають конфліктом інтересів. При цьому під приватним інтересом, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), розуміється будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до пункту 3 частини першої стаття 28 Закону депутати місцевих рад зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. А, відповідно до частини другої статті 35 Закону у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Але, у той же час, відповідно до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачений зовсім інший порядок поводження при конфлікті інтересів – депутат ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Можна було б ще сказати, що на депутатів місцевих рад поширюються вимоги й обмеження передбачені Закону України «Про запобігання корупції» але частина третя статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» містить посилання на старий Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Тобто законодавець створив для депутатів казусну ситуацію: з одного боку депутатам заборонено приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, а з іншого депутати можуть приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, але зобов’язані оголосити про наявність такого конфлікту. Наразі цей казус намагаються усувати у судовому порядку або прийняттям власних нормативних документів ради.
Оскільки, конфлікти інтересів досить суттєво можуть впливати на розвиток територіальної громади, ми вирішили в рамках компанії «Атестація депутатів місцевих рад» дослідили, як депутати Київради виконують приписи закону щодо виявлення та врегулювання конфлікту інтересів у своїй діяльності.
За проведеним нами аналізом, конфлікт інтересів у депутатській діяльності може виникати під час роботи депутатів на пленарних засіданнях, засіданнях постійних комісій, засіданнях інших комісій та колегіальних органів до яких обрано чи включено депутата, а також при здійсненні депутатом запитів та лобіювання приватних інтересів або інтересів пов’язаних осіб з використанням депутатського статусу.
Конфлікти інтересів на пленарних засіданнях
Відповідно до норм Регламенту Київської міської ради у разі виникнення у депутата Київради реального чи потенційного конфлікту інтересів він не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення Київрадою або будь-якими її органами, а також не має права як депутат Київради брати участь в обговоренні питань, які пов’язані з питанням, щодо якого у депутата виник конфлікт інтересів. Також депутат Київради зобов’язаний публічно заявити про такий конфлікт інтересів або письмово повідомити про це головуючому на пленарному засіданні Київради чи голові відповідної постійної комісії.
Більшість депутатів Київради, маючи конфлікт інтересів, при розгляді проектів рішень публічно заявляли про це та не приймали участі у голосуванні.
В основному, приватними інтересами депутатів, щодо яких виникав конфлікт інтересів, були розгляд кадастрових справ та виділення земельних ділянок депутатам чи пов’язаним з ними особам, надання у користування комунального майна, голосування в інтересах пов’язаних підприємств.
Так, наприклад, про конфлікт інтересів на пленарному засіданні заявляв депутат Сергій Паладій («Батьківщина») при розгляді проекту рішення “Про поновлення договору оренди земельної ділянки гаражно-будівельному кооперативу «Захисник» Дарницького району міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхових та одноповерхових гаражів на вулиці Поліській”. При цьому Сергій Паладій був головою правління ГБК “Захисник”.
Також Вадим Сторожук («Солідарність») заявляв про виникнення конфлікту інтересів при розгляді та прийнятті проекту рішення “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» на вулиці Колекторній, 1 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації та обслуговування насосної станції з грабельним відділенням”. При цьому Вадим Сторожук був заступником генерального директора Київводоканалу.
А депутат Олена Овраменко («Солідарність») інформувала про наявність конфлікту інтересів щодо рішення Київради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бджілка-Сервіс» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування продуктового магазину на вул. Раїси Окіпної, 3-Г у Дніпровському районі м. Києва. При цьому депутат був засновником зазначеного товариства.
Також депутат-засновник Максим Конобас («Солідарність») заявляв про наявність конфлікту інтересів щодо рішення Київради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОТАС» земельної ділянки для експлуатації магазину продовольчих товарів та кафе на вул. Протасів Яр, 3 у Солом’янському районі м. Києва».
Ще один депутат Ольга Веремеєнко («Батьківщина») інформувала про виникнення конфлікту інтересів при розгляді проекту рішення “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці Щербаковій Юлії Леонідівні на вулиці Красицького, 79-а у Подільському районі міста Києва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. При цьому громадянка Щербакова Ю.Л. є близькою родичкою депутата.
Депутат Роман Марченко («Самопоміч», позафракційний) повідомляв про конфлікт інтересів при розгляді проекту рішення Київради «Про внесення змін у рішення Київської міської ради від 20.12.2017 № 743/3750 «Про приватизацію земельної ділянки громадянці Марченко Світлані Василівні для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у 2-му пров. Лермонтова, 14-д у Дарницькому районі м. Києва». При цьому громадянка Марченко є дружиною депутата.
Заявляв про конфлікт інтересів і депутат Микола Негрич («Солідарність») щодо розгляду питання «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель на вул. Михайла Максимовича, 6 у Голосіївському районі м. Києва». При цьому самого депутата вважають одним із бенефіціарів зазначеного товариства.
Цікавий кейс вийшов щодо заяви депутата Тараса Криворучко («Солідарність») про наявність конфлікту інтересів при розгляді проекту рішення Київради «Про передачу фізичній особі – підприємцю Рябчику Максиму Євгеновичу земельної ділянки для обслуговування та експлуатації торгово-адміністративної будівлі на вул. Миколи Кибальчича, 11а». Цікавий тому, що Тарас Криворучко під час балотування вказував місцем своєї роботи благодійну організацію “Благодійний фонд “Дніпровська сила” і ця ж організація виконує функції громадської приймальні депутата Сергія Артеменка («Солідарність»). Повідомлення про конфлікт інтересів від Сергія Артеменка при розгляді вищезазначеного питання не було отримано, що може свідчити про вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
За наслідками розгляду фактів неповідомлення депутатами про конфлікт інтересів та вчинення депутатами дій в умовах конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції склало та направило до суду адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно Володимира Гончарова, Максима Конобаса, Олени Овраменко.
Так, стосовно депутата Київської міської ради Володимира Гончарова який, будучи заступником генерального директора ТОВ «Епіцентр К», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та взяв участь у розгляді та прийнятті рішення про затвердження порядку денного пленарного засідання 5 сесії Київради, яким було передбачено розгляд питань про передачу ТОВ «Епіцентр К» чотирьох земельних ділянок, чим порушив вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції» було складено 4 протоколи.
Стосовно депутата Київської міської ради Максима Конобаса, який не повідомив у встановленому порядку про наявний у нього реальний конфлікт інтересів та проголосував за прийняття порядку денного Київської міської ради, до якого включено питання передачі земельної ділянки суб’єкту господарювання, засновником якого є сам депутат, НАЗК склало та направило до суду 2 протоколи про адміністративні правопорушення. НАЗК вирішило, що депутат вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Шевченківський районний суд міста Києва встановив відсутність підстав для притягнення депутата до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення. Суд дійшов висновку, що голосування за прийняття порядку денного не є прийняттям рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Таке саме правопорушення – голосування за прийняття порядку денного в умовах конфлікту інтересів, було зафіксоване НАЗК і у депутата Київради Олени Овраменко, про що було складено та направлені до суду протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Конфлікти інтересів в постійних комісіях та іншій депутатській діяльності
Як вже зазначалося, відповідно до норм Закону особа, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом у разі наявності у цієї особи конфлікту інтересів.
Розміщене на сайті Київради Положення про постійні комісії від 2014 року ніяким чином не регулює питання конфлікту інтересів, хоча ще у 2016 році за участі громадських організацій було розроблений нове положення про постійні комісії Київської міської ради, відповідно до якого члени постійних комісій зобов’язані заявити про конфлікт інтересів та не приймати участі в голосуванні щодо питань порядку денного, які безпосередньо чи опосередковано можуть впливати на їх права та інтереси або права та інтереси пов’язаних з ними осіб.
Частина депутатів сумлінно виконують приписи Закону та повідомляють про конфлікт інтересів під час роботи постійних комісій в яких вони є членами.
Так, наприклад, депутат Вадим Сторожук («Солідарність») на засіданні постійної комісії з питань власності, членом якої він є, повідомив про виникнення конфлікту інтересів при розгляді питання щодо розгляду та погодження проектів додаткових угод до договорів на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва, укладених з ПрАТ “АК “Київводоканал” та ПАТ “Київгаз” та не брав участі в обговоренні та ухваленні рішення з цього питання. При цьому Вадим Сторожук був заступником генерального директора Київводоканалу.
Депутат Михайло Іщенко («Солідарність»), як член постійної комісії з питань власності, повідомляв про конфлікт інтересів при розгляді питання порядку денного комісії щодо проекту рішення Київської міської ради “Про припинення інвестиційного договору № 050-13/і/124 від 17.04.2013 року “Про будівництво об’єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту “Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі у Подільському районі”. При цьому депутат є заступником директора з будівництва КП “Дирекція будівництва Шляхово-транспортних споруд м. Києва”.
А Депутат Сергій Артеменко («Солідарність»), як член постійної комісії з питань власності, повідомляв про конфлікт інтересів при розгляді питань порядку денного комісії щодо питань оренди, зменшення плати за оренду та зміни цільового призначення приміщень по вул. Попудренка, 46/2 громадською організацією “Дніпровська перспектива”. Зазначену громадську організацію очолювала Личман Олександра Сергіївна, яка була керівником благодійної організації «Благодійний фонд «Дніпровська сила», яка виконує функції громадської приймальні депутата.
Цей же депутат на засіданні постійної комісії з питань власності вносив з голосу питання про зменшення процентної ставки за оренду нежитлового приміщення по вул. Бориспільській, 12 для благодійної організації “Всеукраїнський рух “Взаємодія” без повідомлення про існування конфлікту інтересів. Адже, благодійна організація “Всеукраїнський рух “Взаємодія” керується однопартійцями Сергія Артеменко та забезпечує їх діяльність – Юлії Ярмоленко та Юрія Сулиги (обоє – «Солідарність»). А як ми пам’ятаємо конфлікт інтересів, згідно із Законом, зумовлюється стосунками, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних чи інших організаціях.
Якщо питання виявлення та врегулювання конфлікту інтересів при роботі депутатів в сесійній залі та у постійних комісіях більш-менш врегульовані Законом чи внутрішніми документами Київради, то цього не можна сказати стосовно роботи депутатів в інших комісіях і групах, що створені при Київраді або її виконавчому органі, і які вирішують майнові або грошові питання. Це, наприклад, комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва, комісія з розміщення тимчасових споруд (МАФів), комісія з розгляду проектів молодіжних та дитячих громадських, для реалізації яких надаватиметься фінансова підтримка, тощо.
Також не врегульовані питання виявлення конфлікту інтересів при здійсненні депутатом запитів чи іншого роду лобіювання в своїх приватних інтересах чи інтересах пов’язаних з депутатом осіб.
Ці питання потребують окремого дослідження, аналізу та оцінки. Оскільки з одного боку відкритої інформації щодо окреслених питань обмаль, а з іншого боку ця інформація прогнозовано має великий обсяг.
Висновки та пропозиції
Узагальнюючи результати досліджень та аналіз отриманих результатів, можна сказати, що ефективність роботи у Київраді щодо виявлення та врегулювання конфлікту інтересів знаходиться ще на невисокому рівні. Відсутні депутатські декларації про конфлікт інтересів та постійно наповнюваний реєстр приватних інтересів депутатів про які ми неодноразово говорили. Також відсутнє належні нормативне врегулювання та контроль щодо виявлення та врегулювання конфлікту інтересів при роботі депутатів в інших комісіях і групах, що створені при Київраді або її виконавчому органі, і які вирішують майнові або грошові питання, а також при здійсненні депутатом запитів чи іншого роду лобіювання в своїх приватних інтересах чи інтересах пов’язаних з депутатом осіб.
Вважаємо, це основні питання, на яких повинна сконцентруватись Київрада у напрямку покращення роботи з виявлення та врегулювання конфлікту інтересів.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Інтегріті ЮА».
